Коли в листопаді Україна відвоювала Херсон, Андрій Повод повернувся й знайшов свою зернову ферму в руїнах. Два трактори зникли безвісти, велика частина пшениці зникла, а всі 11 будівель, які використовувалися для зберігання врожаю та техніки, були розбомблені та спалені.
Репортаж REUTERS
Ферма має шрами російського обстрілу та нерозірваних боєприпасів, які пронизують поля, але це менш помітна шкода, яка була завдана славнозвісному родючому ґрунту України після року війни, яку може бути найважче виправити.
Використовуючи зразки та супутникові знімки, науковці Українського інституту ґрунтознавства та агрохімії підрахували, що війна призвела до деградації щонайменше 10,5 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь по всій Україні, згідно з дослідженням, яким поділився Reuters.
Це чверть сільськогосподарських угідь, включаючи території, які все ще окуповані російськими військами, у країні, яку називають житницею Європи.
«Для нашого регіону це дуже велика проблема. Цей хороший ґрунт, ми не можемо його відтворити», — сказав 27-річний Повод, гуляючи навколо своєї ферми біля Білозерки на південному сході України, приблизно в 10 км (6 миль) від річки Дніпро, тобто фронту війни.
Два десятки експертів, які спілкувалися з Reuters, зокрема ґрунтознавці, фермери, зернові компанії та аналітики, заявили, що знадобляться десятиліття, щоб усунути шкоду, завдану житниці Європи, включаючи забруднення, шахти та зруйновану інфраструктуру, і що світові запаси продовольства можуть страждати роками. прийти.
Обстріли також порушили делікатні екосистеми мікроорганізмів, які перетворюють ґрунтові матеріали на поживні речовини рослин, такі як азот, у той час як резервуари стискають землю, ускладнюючи процвітання коріння, кажуть вчені.
Деякі території настільки заміновані та фізично змінені кратерами та траншеями, що, як і деякі поля битв Першої світової війни, вони можуть ніколи не повернутися до сільськогосподарського виробництва, кажуть деякі експерти.
ВТРАТА ФЕРТИЛЬНОСТІ
До війни Україна була четвертим у світі експортером кукурудзи та п’ятим за обсягом продажу пшениці, а також ключовим постачальником для бідних країн Африки та Близького Сходу, які залежать від імпорту зерна.
Після вторгнення Росії рік тому світові ціни на зерно зросли, оскільки чорноморські порти, які зазвичай відправляють український урожай, закрилися, що посилило рівень інфляції в усьому світі.
Війна може скоротити потенційний урожай зерна в Україні на 10-20 мільйонів тонн на рік, або до третини, виходячи з довоєнного виробництва від 60 до 89 мільйонів тонн, сказав Reuters директор Інституту ґрунту Святослав Балюк.
Інші фактори також важливі для рівня виробництва, такі як площа земельних ділянок фермерів, зміна клімату, використання добрив і впровадження нових технологій землеробства.
Міністерство сільського господарства України відмовилося коментувати забруднення ґрунту та довгострокову шкоду для галузі.
Крім шкоди ґрунту, українські аграрії борються з нерозірваними снарядами на багатьох полях, а також з руйнуванням зрошувальних каналів, силосів і портових терміналів.
Андрій Вадатурський, виконавчий директор компанії «Нібулон», одного з найбільших виробників зерна в Україні, очікує, що лише розмінування займе 30 років і сказав, що потрібна термінова фінансова допомога, щоб зберегти українські фермери.
“Сьогодні є проблема високих цін, але продукти є”, – сказав Вадатурський в інтерв’ю. «Але завтра, через рік, ситуація може статися, якщо не буде рішення, що це буде дефіцит їжі».
Найбільше постраждав найродючіший ґрунт України – чорнозем, – виявили в інституті. Чорнозем багатший за інші ґрунти такими поживними речовинами, як гумус, фосфор і азот, і проникає в землю на 1,5 метра.
Представник інституту Балюк сказав, що збитки від війни можуть призвести до тривожної втрати народжуваності.
Підвищена токсичність і зменшення різноманітності мікроорганізмів, наприклад, вже зменшили енергію, яку насіння кукурудзи може виробити для проростання, приблизно на 26%, що призвело до зниження врожайності, сказав він, посилаючись на дослідження Інституту.
ВІДЛУНИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Робоча група ґрунтознавців, створена українським урядом, підрахувала, що видалення всіх мін і відновлення колишнього стану ґрунту України коштуватиме 15 мільярдів доларів.
За словами Балюк, відновлення може тривати всього три роки або більше 200, залежно від типу деградації.
Якщо дослідження шкоди, завданої землі під час Першої світової війни, є підставою, деякі території ніколи не відновляться.
У 2006 році американські вчені Джозеф Гупі та Рендалл Шетцль ввели термін «бомбардування» для опису впливу війни на ґрунт. Серед невидимих збитків, пробиті бомби в корінних породах або шарах ґрунту можуть змінити глибину ґрунтових вод, позбавляючи рослинність мілкого джерела води, пишуть вони.
На колишньому полі битви під час Першої світової війни поблизу Вердена, Франція, деякі довоєнні зернові поля та пасовища більше століття не оброблялися через воронки та снаряди, що не розірвалися, йдеться у статті Ремі де Матос-Мачадо та Гупі за 2008 рік.
Читайте також: Розмінування сільськогосподарських земель потребує координації дій усіх учасників, – Денис Башлик
Гупі сказав Reuters, що деякі орні землі в Україні теж можуть ніколи не повернутися до рослинництва через їх забруднення та топографічні зміни. На багатьох інших полях знадобляться значні земляні роботи, щоб вирівняти землю, а також масове розмінування, сказав Хупі.
Наомі Рінтул-Хайнс, старший викладач кафедри ґрунтознавства та управління навколишнім середовищем Кентерберійського університету Крайст-Черч, вивчала забруднення ґрунту під час Першої світової війни та побоюється, що конфлікт в Україні завдає подібної, незворотної шкоди.
“Дуже важливо, щоб ми розуміли, наскільки погана ситуація в нинішньому вигляді”, – сказала вона.
Свинець, наприклад, має період напіврозпаду 700 років або більше, тобто стільки може знадобитися, щоб його концентрація в ґрунті зменшилася вдвічі. Такі токсини можуть накопичуватися в рослинах, які ростуть там, настільки, що це може вплинути на здоров’я людини, сказав Рінтул-Хайнс.
Правда, Перша світова війна тривала чотири роки, а війна в Україні поки що лише один рік, але свинець залишається ключовим компонентом багатьох сучасних боєприпасів, сказав Рінтул-Хайнс.
ВИКЛИК РОЗМІНУВАННЯ
Видалення мін та інших нерозірваних боєприпасів, які, за даними уряду, займають 26% території України, ймовірно, триватиме десятиліття, сказав Майкл Тірре, менеджер європейських програм Управління з видалення зброї Державного департаменту США.
Молочна ферма Андрія Пастушенка на південному сході України, де він вирощує корм для худоби та соняшник, усіяна кратерами та колишніми російськими бункерами.
Хоча Україна відвоювала цю територію в листопаді, російські війська регулярно обстрілюють його ферму з-за річки Дніпро, прориваючи нові ями в його полях і розкидаючи нерозірвані боєприпаси, сказав він.
“Потрібно багато місяців, щоб все розчистити і далі працювати, може, роки, – сказав 39-річний Пастушенко. – Немає допомоги, тому що ми на першій лінії вогню. Ніхто не допоможе, поки це зона бойових дій”.
Роботи з розмінування ферм у Херсонській області наразі не ведуться через обмежену кількість спеціалістів, повідомив речник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконников.
З такою незначною допомогою зернова компанія «Нібулон» створила невеликий підрозділ, який займається розмінуванням своїх земель на півдні України, і цей процес, як очікується, триватиме десятиліття, сказав Reuters Михайло Різак, заступник директора «Нібулону».
“Це дуже серйозна проблема для “Нібулону”, – сказав Різак.
Є ще одна довгострокова проблема для аграрного сектора України, який перед війною становив 10% валового внутрішнього продукту. У жовтні Київська школа економіки повідомила, що збиток дорогам, залізницям та іншій інфраструктурі оцінюється в 35,3 мільярда доларів і продовжує зростати.
«Люди думають, щойно буде досягнуто миру, продовольчу кризу буде вирішено», – сказала Кейтлін Велш, директор глобальної продовольчої безпеки Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні. «В Україні просто ремонт інфраструктури займе дуже багато часу».
Фінансове становище фермерів також у жахливому стані, сказав Дмитро Скорняков, виконавчий директор HarvEast, великої української фермерської компанії.
За словами Скорнякова, багато фермерів можуть вижити в цьому році, живучи за рахунок прибутку, отриманого за чудовий рік перед війною, але він прогнозує, що майже половина матиме серйозні фінансові проблеми, якщо конфлікт затягнеться на 2024 рік.
«На даний момент майбутнє від сірого до темного».